Солонянське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повідомляє
Пам’ятка попередження щодо отруєння грибами
В Україні щороку реєструються випадки отруєння дикорослими грибами, нажаль з летальними випадками Лише за останні 5 років від вживання дикорослих грибів постраждало 78 мешканців Дніпропетровської області, померли 11 осіб, у тому числі 1 дитина віком 7 років.
Г Р И Б И - це цінний харчовий продукт. Кожного року влітку і восени люди вирушають у ліс по гриби.
Період вегетації грибів в Україні досить тривалий: від травня до листопада, тобто складає майже 6 місяців. Однак необхідно враховувати той факт, що різні методи обробки грибів (маринування, засолка, сушка, теплова кулінарна обробка тощо) в більшості випадків не руйнують їхніх отрут. Отже, нещасні випадки від споживання грибів можуть реєструватися протягом цілого року..
У зв’язку з цим необхідно знати та дотримуватись таких профілактичних заходів:
- Збирати в лісі тільки ті гриби, про які ви точно знаєте, що вони їстівні і не пробуйте їх на смак;
- Не збирайте гриби, навіть свідомо їстівні, у парках, скверах, дворах, на місцях звалищ, полігонів, а також уздовж автомобільних і залізниць, в лісосмугах біля полів з вирощування сільгоспкультур;
- Не збирайте і не їжте гриби переспілі, червиві чи зіпсовані, або дуже молоді гриби, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу чи на радіаційно-забруднених територіях, під час посухи гриби краще не брати взагалі;
- Не залучайте до збору грибів дітей і ніколи не дозволяйте їм пробувати їх на смак;
- Не допускати вживання грибних страв дітьми, вагітними та жінками, котрі годують грудьми;
-Не купувати і не вживати в їжу гриби консервовані, мариновані, солоні, сушені у невідомих осіб на ринках, в місцях стихійної торгівлі, або просто з рук;
- Не зберігати готові страви з грибів у холодильнику більше доби, а свіжі гриби - довше 2-3 днів в морозильнику, якщо він не обладнаний системою швидкої, глибокої заморозки;
- Варити гриби потрібно добре промитими не менш години на невеликому вогні, знімаючи піну і помішуючи. Варіння вважається закінченим, коли гриби осядуть на дно, а відвар стане прозорим.
- Не викидайте недоїдених грибів. Лабораторний аналіз цих грибів при отруєнні допоможе швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
При перших ознаках отруєння негайно звертайтесь до лікаря!
У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: болить усередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць. Одна стає вужча, друга ширша. Буває, що іноді у хворого з'являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м'язів. Найчастіше обличчя і пальців рук.
Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, у залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.
Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння. Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини.
Перша допомога при отруєнні грибами:
Викличте "Швидку медичну допомогу" за номером телефону «103». Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля, коли промивні води стануть чистими.
Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.
З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи. Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю. Але поки прийде лікар, не годувати.
Забороняється:
Категорично заборонено вживати алкоголь, оцет, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишківнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.
Деякі народні способи визначення отруйності грибів, якими не слід користуватися:
1. Опущена у відвар грибів срібна ложка чи срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби.
2. Якщо цибулина або часник, які варяться разом з грибами, буріють або синіють, серед їстівних є отруйні гриби. Однак, побуріння чи почорніння цибулі і часнику можуть викликати як отруйні, так і не отруйні гриби.
3. Отруйні гриби обов'язково викликають скисання молока. Молоко скисає від наявності ферменту типу пепсин і органічних кислот, які можуть бути як в їстівних грибах, так і в отруйних.
4. Личинки комах слимаків не їдять отруйних грибів. Личинки і слимаки поїдають і отруйні, і їстівні гриби.
ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ ДУЖЕ ВАЖКО ПІДДАЄТЬСЯ ЛІКУВАННЮ.
Пам’ятайте! Збирання грибів для людини – це завжди "гра з вогнем". Якщо ви бажаєте здоров’я собі та своїм близьким, будьте обережними!
Солонянське управління
Головного управління
Держпродспоживслужби у
Дніпропетровській області.
До відома населення територіальних громад!
Ботулізм та його профілактика.
Спеціалісти територіальних органів Держпродспоживслужби за 6 місяців 2022 року взяли участь у розслідуванні 43 випадків ботулізму з 46 постраждалими, 2 хворих померло. Летальні випадки зареєстровані у Львівській та Чернігівській областях, пов'язані із вживанням паштету м’ясного домашнього виготовлення та риби, придбаної в місці стихійної торгівлі. За аналогічний період 2021 року було взято участь у розслідуванні 43 випадків захворювання на ботулізм з 46 постраждалими, серед яких померло 5 хворих.
За оперативними результатами розслідування випадків ботулізму у 2022 році встановлено, що 18 випадків з 21 постраждалим пов’язано з вживанням консервації домашнього приготування, вживанням в’яленої риби чи копченої риби, ковбас, шинки тощо.
Серед всіх випадків ботулізму після початку введення воєнного стану зареєстровано 39 випадків, з 41 постраждалим. Разом з тим, через російську військову агресію, масові руйнування інфраструктури, припинення проведення планових заходів державного нагляду (контролю) операторів ринку, особливо з настанням літнього сезону збільшує ризик ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації щодо харчових отруєнь.
Ботулізм — це гостре токсико-інфекційне захворювання, яке зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила ботулотоксини внаслідок забруднення її та розмноження збудника Clostridium botulinum, Бактерії ботулізму анаероби, тобто можуть існувати виключно в місцях з відсутністю повітря. В анаеробних (безповітряних) або наближених до них умовах спори активізуються і починають виділяти токсини, які в 375000 разів сильніші за отруту гримучої змії. Причиною ботулізму найчастіше стають консерви домашнього приготування, копчена, в’ялена м’ясна і рибна продукція, а також продукти, в яких є умови для розвитку анаеробних збудників та токсиноутворення. Якщо, наприклад, консервування було проведено із закриттям скляної банки негерметичною (наприклад, поліетиленовою м'якою) кришкою, то в такому продукті не буде суворої анаеробізації й тому там не виникає умов для утворення ботулотоксину. Якщо ж така скляна банка була закатана металевою кришкою, то всередині такого продукту можливий анаеробізм, що призводить до утворення ботулотоксину в разі недотримання інших умов стерилізації. В умовах звичайної зовнішнього середовища, ботулотоксини можуть зберігатися до одного року, а ось у консервованих продуктах – на протязі багатьох років. Спори бактерій надзвичайно стійкі до впливу хімічних і фізичних факторів, так як можуть витримувати п’ятигодинне кип’ятіння і гинуть лише через 30 хвилин при температурі 120 градусів. Присутність ботулотоксину в харчових продуктах не можна виявити візуально, навіть консерви, у яких усе гаразд із терміном придатності, виглядом і смаком, можуть бути зараженими. Ботулізм не можна визначити за кольором або смаком, мікроорганізм, який спричиняє хворобу, не псує продукти.
Значно рідше ботулізмом можна заразитись через рани, так само рідко мікроорганізм передається від матері до дитини через грудне молоко. Наразі невідомі випадки ботулізму, пов’язані із уживанням свіжих промитих та правильно проварених чи обсмажених продуктів.
З метою попередження захворювань на ботулізм, не рекомендується виготовляти в домашніх умовах та купувати у приватних осіб:
• консервувати в герметично закупорених банках м’ясо і рибу, які є найбільш сприятливим середовищем для розвитку збудника ботулізму;
• консервувати гриби, овочі та фрукти, при переробці яких неможливе повне звільнення від залишків землі та піску, що вміщують спори. Такі продукти краще заготовляти про запас шляхом маринування або соління з домішками кислоти та солі, обов’язково в тарі, відкритій для доступу кисню;
• не купувати на ринках у приватних осіб, тим більше у місцях не санкціонованої торгівлі м’ясні, грибні, овочеві, фруктові консерви, герметично закупорені в банки, а також рибу солону, в’ялену та копчену, копчені м’ясопродукти, приготовлені в домашніх умовах;
• не купувати консерви у бомбажних банках і з наявністю плісняви.
За найменшої підозри на ботулізм (порушення близького зору — ви не можете читати текст, але добре бачите предмети , перед очима з'являється «сітка», «імла», двоїння в очах; важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає); підвищена стомлюваність, м’язова слабкість («ноги ватяні»); запаморочення; ураження м’язів шиї та кінцівок (порушення ковтання «клубок у горлі») можливі короткочасні ознаки ураження травної системи (сильно виражена сухість у роті; нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім — стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп) негайно зверніться до лікаря. Пам’ятайте, інкубаційний період при харчовому ботулізмі може бути від 8 годин до 10 діб, клінічні прояви можуть відрізнятися дуже суттєво, що в значній мірі обумовлено дозою і типом ботулотоксину. Що важче захворювання, то коротший інкубаційний період. Найтяжчими ускладненнями, що приводять до смерті хворого, є зупинка дихання і серця. Самолікування категорично забороняється! Усі хворі на ботулізм, незалежно від клінічної форми захворювання, підлягають госпіталізації. При виникненні захворювання підозріла продукція повинна бути вилучена й піддана лабораторному контролю. Успіх лікування залежить від ранньої діагностики, правильного лікування, у більшості випадків — введення ботулінічного антитоксину (синоніми: сироватка, імуноглобулін).
Найкращий спосіб захистити своє здоров’я – утримуватися від вживання їжі, про якість якої споживачу достаіменно невідомо! Не допустити виникнення захворювання на ботулізм значно легше, чим лікувати. Будьте здорові, бережіть себе і своїх рідних!
Солонянське управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Дніпропетровській області
«Порядок оформлення Санітарного паспорту
на джерела нецентралізованого водопостачання»
Солонянське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області інформує, що для запобігання виникнення інфекційних захворювань, пов’язаних з водним шляхом передачі, відповідно до вимог наказу МОЗ України від 08.04.2022 № 597 «Деякі питання забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення під час ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України»; п. 3.34. Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) власником нецентралізованого джерела водопостачання (свердловин, бювету, колодязя чи каптажу джерела) яке використовується для забезпечення населення питною водою для побутових та інших потреб оформлюється Санітарний паспорт.
Для оформлення Санітарних паспортів заповнені бланки до 20.08.2022 надаються до Солонянського управління ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою: смт Солоне, вул. Тереньєва 7. Санітарний паспорт оформлюється власником нецентралізованого джерела спільно з посадовою особою Держпродспоживслужби у двох примірниках та ними підписується. Один примірник Санітарного паспорта знаходиться в закладі Держпродспоживслужби відповідної адміністративної території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках. Попередньо Вам необхідно провести ремонт, чищення та дезинфекцію нецентралізованого джерела.
Бланк для оформлення Санітарних паспортів на нецентралізовані джерела водопостачання, відповідно до Додатку 6 Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10)
САНІТАРНИЙ ПАСПОРТ
____________________________________________________________________
(назва інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення (бювет, колодязь чи каптаж джерела))
від "___" ____________ 20__ року № ___
Місцезнаходження споруди:
вулиця _______________________________________
населений пункт _______________________________
район ________________________________________
область _______________________________________
1. Загальні відомості:
1.1 власник ___________________________________________________________________;
1.2 кількість водокористувачів ___________________________________________________;
1.3 дата введення в експлуатацію _________________________________________________;
1.4 дата останнього ремонту _____________________________________________________.
2. Технічні характеристики
2.1. Місце розташування водозабору:
глибина (м) __________________________________________________________________;
водоносний горизонт __________________________________________________________;
ємність чи об'єм камери накопичення (куб.м) ______________________________________;
дебіт (куб.м/добу) _____________________________________________________________.
2.2. Влаштування бювету:
глибина статичного рівня води в свердловині _____________________________________;
зміна рівня води в свердловині протягом часу її експлуатації,
характер, величина та можлива причина __________________________________________;
улаштування оголовка свердловини _____________________________________________;
тип розподільної колонки, наявність павільйону тощо ______________________________;
перелік обладнання та пристроїв, що використовуються, їх характеристика ____________
____________________________________________________________________________.
2.3. Влаштування шахтного колодязя:
наявність глиняного "замка" навколо колодязя, його розмір
_____________________________________________________________________________;
відведення стоку від колодязя ___________________________________________________;
огорожа _____________________________________________________________________;
навіс над колодязем ___________________________________________________________;
зруб колодязя, його висота _____________________________________________________;
матеріал стінок колодязя _______________________________________________________;
ремонтні скоби _______________________________________________________________;
ємність для забору води ________________________________________________________;
утеплення колодязя (матеріал) __________________________________________________.
2.4. Влаштування трубчастого колодязя (свердловини):
глибина постійного рівня води від поверхні _______________________________________;
зміна рівня води протягом часу експлуатаціїї, характер, величина та можлива причина ____________________________________________________________________________;
матеріал стінок трубчастого колодязя, наявність фільтрів,
матеріал фільтра ______________________________________________________________;
улаштування оголовка _________________________________________________________;
спосіб підйому води (електричним чи ручним насосом) _____________________________;
наявність глиняного "замка", водовідведення, підставки під ємність тощо ______________
____________________________________________________________________________.
2.5. Влаштування каптажу джерела:
наявність глиняного "замка" навколо каптажу, його радіус___________________________
____________________________________________________________________________;
відведення стоку від каптажу ___________________________________________________;
огорожа каптажу _____________________________________________________________;
піддонник, кришка (люк) ______________________________________________________;
висота горловини каптажної споруди ____________________________________________;
матеріал стінок, дна камери накопичення ________________________________________;
технічний стан водорозбірної труби _____________________________________________;
переливна стіна у каптажній споруді ____________________________________________;
технічний стан переливної труби, водовідведення _________________________________;
ремонтні скоби, східці ________________________________________________________.
3. Санітарно-гігієнічна характеристика (на момент оформлення Санітарного паспорта):
3.1. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата, реагенти тощо)
_____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________.
3.2. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії)
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
________________________________________________________________.____________
3.3. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________.
|
Власник споруди |
|
Посадова особа Держпродспоживслужби відповідної адміністративної території _________________________________ ________________________________ _________________________ |
М.П.
4. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за утриманням бювета, колодязя чи каптажу джерела (заповнюється щороку) 20__ рік
4.1. Загальні дані (внести зміни по кожному пункту) ________________________________
_____________________________________________________________________________.
4.2. Технічна характеристика (внести зміни по кожному пункту)
____________________________________________________________________________.
4.3. Санітарно-гігієнічна характеристика інженерної споруди:
4.3.1. Проведення ремонтних робіт, чистки (обсяг, дата) ____________________________
____________________________________________________________________________.
4.3.2. Проведення дезінфекції споруди та знезараження води (дата,
реагенти тощо) _______________________________________________________________
____________________________________________________________________________.
4.3.3. Результати лабораторних досліджень води за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками, проведені установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби (дата виконання, оцінка, П.І.Б. виконавця, назва лабораторії) _____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________.
4.3.4. Рекомендації щодо утримання споруди, термін наступної дезінфекції, досліджень води _______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________.
|
Власник споруди |
|
Посадова особа Держпродспоживслужби відповідної адміністративної території _________________________________ ________________________________ _________________________ |
М.П.
, що у зв’язку з погіршенням епізоотичної ситуації (за результатами лабораторних досліджень Кіровоградської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби -Кропівницький район, с.Івано-Благодатне та Сумської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби - Конотопський район, с.Козацьке, встановлено діагноз - на африканську чуму свиней (далі АЧС) в підсобних господарствах, з метою недопущення розповсюдження АЧС наголошуємо, що в умовах напруженої епізоотичної ситуації, щодо АЧС в Україні, здоров’я та благополуччя тварин повністю залежить від громадської свідомості та дій осіб, які утримують цих тварин. Неналежне виконання заходів біобезпеки, в тому числі згодовування свиням кормів та харчових відходів із закладів громадського харчування без термічної обробки створює загрозу занесення вірусу АЧС у господарство та його розповсюдження на інші.
Зважаючи на значні економічні збитки, що наносить африканська чума свиней та пов’язану з цим соціально-економічну напругу, тільки відповідальне ставлення власників тварин до заходів біобезпеки може убезпечити від небажаних наслідків.
З метою запобігання занесення вірусу АЧС в господарства всіх форм власності :
1. Утримувати свиней в закритих, надійно ізольованих приміщеннях.
2. Не допускати вигулу свиней та їх контакт з іншими тваринами, чи сторонніми людьми.
3. Проводити щоденний клінічний огляд тварин з метою виявлення можливого захворювання.
4. Регулярно здійснювати очистку приміщень у яких утримуються свині.
5. Обслуговування тварин проводити лише у окремому змінному одязі, при цьому використовувати засоби догляду, інвентар закріплений за кожним приміщенням.
6. Постійно вести боротьбу з гризунами.
7. Не допускати відвідування господарств, тваринницьких приміщень сторонніми особами.
8. Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях, без супровідних ветеринарних документів, що підтверджують їх здоров’я та епізоотичне благополуччя територій їх походження.
9. Забій тварин проводити лише після проведення передзабійного клінічного огляду спеціалістом державної служби ветеринарної медицини.
10. Реалізовувати продукти забою лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.
11. Не купувати м’ясні продукти в невстановлених для цього місцях та на стихійних ринках.
12. При виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання та/або при загибелі свиней негайно повідомити спеціаліста державної установи ветеринарної медицини.
13. Обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та проведення обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.
14. Трупи тварин, побічні продукти їх життєдіяльності, продукти забою та переробки непридатні для споживання людиною утилізувати згідно Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною».
15. Не переробляти трупи свиней та/або туші вимушено забитих свиней.
16. Не використовувати харчові відходи без термічної обробки для годівлі тварин.
17. Періодично проводити дезінфекцію приміщень, в яких утримуються свині.
Пам'ятайте!!! При підозрі захворювання, незвичній поведінці чи у випадку масової загибелі свиней необхідно терміново сповістити Солонянське управляння ГУ Держпродспоживслужби !
Контакти при будь-якій підозрі:
Солонянське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Солонянська районна державна лікарня ветеринарної медицини
Адреса: смт Солоне, вул. Тереньєва, 7
Солонянське управління
Головного управління
Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області
